Як про тварин говорить усна народна творчість?

Ми учні 3-ого класу працювали над питанням "Як про тварин говорить усна народна творчість?" З цією метою відвідали бібліотеку де опрацювали багато довідкової літератури. Провели опитування працівників закладу та здійснили пошукову роботу в інтернеті. 

Прислів’я

Корова на дворі - харч на столі.

Кінь не видасть, і ворог не з'їсть.

Від прудкої кози ні паркан, ні запор.

Бути бичка на мотузочку, козі - на бузі.

Бджола жалить тільки грішника.

Звуть зовуткой, а величають качкою.

На коні сидить, а коня шукає.

Чорна корова, та дає біле молочко.

Тому хлопець звалився з коня, що мати криво посадила.

Вовка боятися - від білки бігти.

На Русі не всі карасі - є і йоржі.

1.Загадки

Ця тварина вже від ранку

Нам співає колисанку,

Нявкає, муркоче,

Бо сметанки хоче.

Що це, діти, за воркотик?

Це пухнастий сірий…(котик).

2.У дворі не ловить ґав,

Каже грізно: "Гав-гав-гав!"

Пильно дім охороняє,

Кицю Мурку захищає,

Бачить з буди двір увесь…

Хто це,? Звісно, …(пес)!

3.Здавна людям помагає,

Довгий хвіст і гриву має,

Любить сіно пожувати,

"І-го-го!" — ірже завзято,

Бо не відає про лінь,

Як працює в полі… (кінь).